Переселенку, яка наводила ракети на Львів, засудили до 6 років ув’язнення

Личаківський районний суд міста Львова визнав громадянку винною у незаконному поширенні інформації про місцезнаходження Збройних сил України.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 4 березня.

Через півроку після початку війни обвинувачена із чоловіком, дитиною та іншими родичами переїхала з окупованої території до Львова. Вранці 22 жовтня 2022 року вона зробила скриншот у GoogleMaps, на якому маркером обвела територію парку, де розташовувалися українські військові. Цей скриншот вона поширила своїй сестрі — громадянці України, яка відправила зображення карти російському військовослужбовцю з метою обстрілу. Останній, у свою чергу, переслав скриншот іншому військовому із текстом: «Там раненные военные лежат, а с другой стороны часть военная. Так что это самая близкая, остальные далеко». Росіяни переписувалися про те, що в парку йде підготовка військових на фронт, поруч лікуються поранені бійці ЗСУ і знаходиться військова частина.

У судовому засіданні, після оголошення обвинувального акту, жінка скоєне визнала частково. Пояснила, що після переїзду до Львова, вела переписку з мамою, дядьком, чоловіком, сестрою і братом, який служив у ЗСУ. Їй було відомо, що сестра під час окупації Херсона проживала там із російським офіцером. Коли місто звільнили, сестра переїхала до Росії і отримала російський паспорт.  У переписці сестра попросила її робити фотографії військових обʼєктів, військових частин та перекидати, кажучи, що про це просить її співмешканець-росіянин. Одного разу, гуляючи містом, обвинувачена побачила в парку окопи і зрозуміла, що цей військовий обʼєкт. Вона позначила місце на карті і перекинула сестрі скриншот у  Telegram. Та, у свою чергу, передала інформацію російському військовому Снєговському В.С. Аналогічно жінка зробила скриншот госпіталю, де бачила військових, але начебто не відправила. Через деякий час її брата, котрий служив у ЗСУ, затримали за державну зраду і вона зрозуміла, що їй також загрожує небезпека, бо вони також листувалися. Обвинувачена трохи почистила телефон і повидаляла переписку. Перекинувши скриншот парку, де розміщувалися військові, вона усвідомлювала, що туди може «прилетіти», тому просила  врахувати, що вона з дитиною проживає недалеко і у випадку «прильоту» її сімʼя може загинути.  У суді обвинувачена сказала, що в скоєному  розкаюється.

На мобільному телефоні цієї жінки відшукано аудіозаписи телефонних розмов, в яких вона обговорює затримання брата і те, що треба зачистити інформацію в телефоні.

— Я безсильна, я не знаю, что делать, вообще. По этому, я буду удалять все, что у меня есть, полностью. Собью б*ть все, что у меня есть, и все. Я не знаю что делать, если ко мне заваляться, у меня дофига, короче (…) Надо подальше у*бывать с этой *бучей страны (…) Только что дядя звонил, через вайбер, с нового номера. Сказал симки на*уй менять, телефон тоже, короче все. [Брату] как минимум 15-20 лет светит, если его все таки словили. Написали там бумажку дяде, что в связи с тем, что он передавал там какую-то информацию, изымается вся техника, короче все изымается, все подшивается к делу (…) Да мне некуда ехать, да пойми ты. У [мужа] работа, он не может бросить и уехать. Тогда останемся с *уем, – нарікала жінка.

— Короче, то что ты удаляла, они могут восстановить. Дядя сказал, у них там прибор какой-то. Который восстанавливает все переписки, все, — написала їй сестра.

— Николаевна, а как это вообще возможно? Скажи пожалуйста, Тик-ток, ой Телега вроде не прослушивается. Что так? Почему так получилось?

Жінку затримали через два тижні після того, як за підозрою в державній зраді схопили її брата, який був українським військовослужбовцем, але через свою сестру, яка стала коханкою російського солдата, нібито почав передавати інформацію представникам РФ. За матеріалами справи, він, зокрема, підтримував відносини із заступником командира військової частини з військово-політичної роботи  і листувався із ним про перевірку координатів у Львові.

Суд вважає, що обвинувачена, хоч і визнала вину і надала показання, але її поведінка не вказує на щире каяття.  На досудовому розслідуванні вона не давала показань і не сприяла швидкому розслідуванню злочину, а в судовому засіданні повідомила не всі обставини надсилання інформації про розміщення підрозділів ЗСУ, не назвала мотиви такої поведінки. У її телефоні виявлено багато фотографій російських військових, у переписці з рідними жінка схвалює російську агресію і окупації частини України, виказує ненависть до своєї країни («Надо подальше у*бывать с этой *бучей страны»). Тобто обвинувачена свідомо збирала інформацію про розміщення україньких військових і не надала критичну оцінку своїм вчинкам. А тому суд не приймає щире каяття обвинуваченої як обставину, що помʼякшує покарання.

Жінку засудили до 6 років позбавлення волі. Строк відбуття покарання рахується з часу застосування до неї запобіжного заходу в виді тримання під вартою, а саме з 21 березня 2023 року.

Щодо її брата вирок ще не ухвалений. Нещодавно Тростянецький райсуд Вінницької області тільки завершив підготовче судове засідання і призначив розгляд обвинувального акту.

Чоловік служив на посаді навідника бойової дозорно-розвідувальної машини військової частини. Не пізніше 19 лютого 2023 року, перебуваючи у місті Первомайськ Миколаївської області, він звʼязався із заступником командира російської військової частини і передав зображення і повідомлення про місцезнаходження адміністративної будівлі. У подальшому також цікавився, що йому робити у випадку переходу на бік РФ. 1 березня 2023-го чоловік написав, що його передислокували в іншу військову частину і він перебуває в Вінницькій області.