Куда исчезли все злодеи?

В богатом мире преступность неуклонно уменьшается – даже при масштабной безработице и застое в экономике. Лучшая работа правоохранительных органов – это убедительные разъяснения, чем увеличение количества тюрем: преступников сдерживает осознание, того, что его могут поймать (укр.)

 Старе місто в естонській столиці Таллінні не схоже на бандитське лігво. Літнього дня пополудні цілі отари престарілих туристів з Америки, Японії та Британії блукають між сувенірними крамничками або сьорбають пиво на терасах літніх кафе в затінку готичної ратуші. У парку теревенять підлітки й палять на сонечку цигарки.

Місцевий поліцейський Вальдо Педер пам’ятає часи, коли все було зовсім не так. У середині 1990-х вистави у театрах міста закінчувались о шостій, щоб глядачі ще до заходу сонця потрапляли додому. Скрізь ошивалися молодики, які приторговували контрабандною горілкою. Не було жодного цілого вуличного ліхтаря. Педер показує мені один елегантний бар: щоб провести там рейд, йому була потрібна бригада принаймні з десятка поліцейських. «Мусили, – розповідає, – вкладати всіх рядочком на підлогу, інакше нас могли постріляти».

Злочинність в Естонії різко зменшилася. Від 1995 року кількість убивств там упала на 70%, майже настільки само – грабунків та крадіжок автомобілів. Навіть коли країна ввійшла 2009-го в глибоку рецесію і безробіття підскочило аж до 19%, рівень злочинності й далі опускався. Пострадянська Естонія і справді виділяється на загальному тлі за розмахом цієї тенденції, хоча аж ніяк не за напрямком. У всьому розвинутому світі хвиля злочинності, яка збурилась у 1950-х, іде на спад (див. Зниження – це надовго).

І поліцейські зведення (вони недооцінюють деякі види злочинів), і опитування жертв свідчать: зловмисні діяння проти особи і проти майна за останні 10 років у більшості багатих країн скоюють рідше. В Америці такий спад почався орієнтовно в 1991-му; у Британії – приблизно в 1995-му, хоча у статистиці вбивств його фіксують лише в середині 2000-х. У Франції кількість злочинів проти майна зростала до 2001 року, але відтоді їх поменшало на третину. Деякі злочини взагалі зникають. У 1997-му поліції Англії та Уельсу надійшло близько 400 тис. повідомлень про крадіжки автомобілів. У 2012-му – лише 86 тис.

Якось в Америці

Найбільший прогрес помітно в мегаполісах. Від 1990 року в Америці загалом показник злочинів іззастосуванням насильства знизився на 32%, а в найбільших містах – на 64%. У Нью-Йорку район Таймс-сквер і 42-ї стрит, який раніше кишів продавцями порнографії та бандитами, перетворився на місце для відпочинку сімейних туристів. У багатоквартирних будинках Лондона діти нині граються в бетонних коридорах, де колись «вмазувалися» героїном наркомани. У Таллінні можна спокійнісінько гуляти містом хоч цілу ніч.

Що ж стоїть за цим небувалим загальним покращенням? Очевидний фактор – демографічні тенденції. Бебі-бум повоєнних десятиліть створив «бульбашку» у віковій групі 16–24-річних через пару десятків років, а більшість злочинів скоюють саме її представники. На сьогодні «бульбашка» давно луснула. У більшості країн Заходу населення старішає, до того ж досить швидко.

Але демографія – це ще не все. Заступник помічника комісара столичної поліції (Лондон) Марк Сіммонс наголошує, що в місті за останні роки зростає прошарок чоловіків віком від 18 до 24 років, проте злочинність і надалі спадає. Масштаб покращення ситуації в таких містах, як Нью-Йорк і Лос-Анджелес, де частка декотрих злочинів зменшилась аж на 90%, не поясниш самим лише дефіцитом молоді.

Може, розгадка в тому, що більше зловмисників опинилося за ґратами? За останні 20 років кількість ув’язнених у багатьох країнах значно зросла. У Британії в’язничний контингент від 1993-го до 2012-го року подвоївся; в Австралії та Америці він теж зріс майже вдвічі. Але деякі держави, зокрема Канада, Нідерланди та Естонія, зменшили наповнення тюрем без стрибка рівня злочинності. Те саме можна сказати про деякі американські штати, як-от Нью-Йорк, де вона змешується найшвидше. У в’язниці опиняються вже наявні кримінальні елементи. Але, як видається, в багатьох місцях різкий спад злочинності пояснюється насамперед тим, що люди не йдуть проти закону. У Британії від 2007 до 2012 року чисельність засуджених уперше впала на 44%.

Краща робота правоохоронних органів – це переконливіше пояснення, ніж більші тюрми: поза сумнівом, злочинців стримує усвідомлення, що їх можуть упіймати. Білла Бреттона, колишнього шефа поліції двох міст, Нью-Йорка та Лос-Анджелеса (де злочинність зменшується радикальніше і швидше, ніж деінде), часто хвалять за таку вражаючу зміну. Почасти вона стала результатом вищих стандартів. Нинішнє управління поліції Лос-Анджелеса – це зовсім не та расистська, корумпована і скандальна організація, яка діяла в 1990-х. Але змінилася й тактика.

Круті фараони

Поєднання співпраці поліцейських із мешканцями районів, які вони патрулюють, й інтенсивної боротьби з розсадниками злочинності повністю змінило охорону правопорядку на вулицях. У 1990-х Бреттон запровадив комп’ютерну систему CompStat і спрямував у найнебезпечніші квартали величезні сили поліції. Ефект був швидкий і надзвичайно чітко локалізований: наприклад, у районі Канал-стрит на Нижньому Манхеттені вбивств поменшало від 29 на 100 тис. мешканців у 1990 році до приблизно 1,5 у 2009-му.

Кримінолог Ловренс Шерман (Кембриджський університет) стверджує, що ця тактика виявилася успішною в найрізноманітніших країнах – від Швеції до Тринідаду і Тобаго. У Чикаго, де злочинність іде на спад повільніше, ніж в інших містах, місцеві політики зазначили, що метод гарячих точок допоміг знизити статистику вбивств до півстолітнього мінімуму. Крім того, ефективність роботи детективів посилили технології. Поява аналізу ДНК, встановлення місця перебування за допомогою мобільного телефона й камери спостереження (які швидко зажили популярності, особливо в Британії) – усе це збільшило ризик упійматися.

Може, посприяли й деякі широкі суспільні зміни. У більшості країн молоді люди ведуть дедалі тверезіший і добропорядніший спосіб життя. Частіше мешкають разом із батьками, дістають вищу освіту: по всьому Європейському Союзу 28% дорослих віком 25–34 роки куди рідше пробують наркотики або зловживають алкоголем, ніж старше за них на 10 років покоління в тому самому віці. Це стосується більшості європейських країн. Здіймати руку на дружину зазвичай стало вважатися ганьбою для чоловіка, відтак це трапляється рідше: із 1994-го заяв від потерпілих про насильство у сім’ї поменшало на три чверті в Британії і на дві третини в Америці.

Водночас люди стежать за дотриманням порядку та безпеки на території своєї громади, розчищають пустища й тиснуть на політиків із вимогами приділяти серйознішу увагу злочинності. Не виключено, вони самі спричинилися до зниження рівня останньої і тепер сприятимуть її дальшому спаду.

Остання категорія пояснень інтригує, мабуть, найдужче: у злочинців просто менше можливостей. Кримінолог Ян ван Дейк з університету міста Тільбурга (Нідерланди) зауважує, що в 1950–1960 роках мільйони людей на Заході купували автомобілі, телевізори, програвачі, ювелірні вироби тощо вперше; це була неабияка пожива для злодіїв. За десятки років, які минули відтоді, ті самі громадяни встановили охоронну сигналізацію, протизламні замки на вікна та сейфи. Від 1995-го до 2011-го кількість помешкань із сигналізацією в Британії зросла наполовину, до 29%. А деякі речі, які колись бачилися пристойною здобиччю, втратили цінність. Який сенс проникати в будинок, щоб украсти DVD-програвач за $30?

Наша служба небезпечна і важка…

Магазини тратять чимало кош­тів на безпеку, встановлюють нафаршировані електронікою две­рі й електронні бирки на товари, наймають дедалі більше охоронців. Фактично в багатьох регіонах набирають розмаху послуги приватних сек’юриті. Лави охоронців, працевлаштованих у Європі, за останнє десятиліття зросли на 90% і вже перевищують своєю чисельністю штат поліції. Броньовані фургони та інкасаторські машини стало важче грабувати, до того ж їх часто супроводжують автомобілі поліції. Менше підприємств працюють із великими сумами готівкою. Ті, які ще оперують готівкою, тримають її у себе не так багато.

Особливо скрутно через звуження можливостей озброєним грабіжникам. У 1950-х роках у Лондоні професійні злочинці (часто колишні військовослужбовці) використовували вибухівку, щоб відчиняти сейфи банків і підприємств. З удосконаленням конструкції та безпеки тих сховищ «ведмежатники» стали влаштовувати нальоти на фінустанови.

А коли й останні обзавелися протизламними ролетами, сигналізаціями, куленепробивними перегородками й камерами спостереження, вони почали грабувати доступніші мішені – будівельні кооперативи. До 1990-х злочинці вже «займалися» букмекерськими конторами та магазинами алкогольних напоїв. Нині збройних пограбувань узагалі небагато. Як каже Роджер Метьюз, професор кримінології Кентського університету, «можна вкрасти тисячу фунтів і погоріти. І який тоді в цьому сенс?».

Можливо, збройних пограбувань стало менше ще з однієї причини: зазвичай грабіжники для своїх «операцій» використовували крадені автомобілі. Але завдяки центральним замкам, сигналізації та схемі електропроводки, яка не дає змоги завести двигун без ключа запалювання, викрасти машину стало куди важче, ніж колись. У Нью-Йорку щорічна кількість викрадених авто за останні 20 років змаліла на 93%.

За словами професора кримінології Ґрема Фаррела (Університет Саймона Фрейзера, Канада), зменшення чисельності крадіжок машин могло мати ширший ефект доміно, ніж просто обмеження можливостей зникнути з місця злочину. Крадіжку автомобіля просто «щоб покататися» вважали раніше першим кроком на стежці злочину, за яким підлітки повинні були скоювати й інші; зараз наступним кроком вважають хіба що комп’ютерні ігри серії «Великий угон» («Grand Theft Auto»), які, за висновками одного дослідження, самі можуть знижувати рівень криміналу тим, що відволікають молодь із групи ризику.

Не всяка злочинність іде на спад. Сексуальні злочини, які часто залишаються в тіні, не виключено, стають більш звичними. Банківське шахрайство, афери з грошовими переказами й незаконне використання особистої інформації цілком можуть мати значний потенціал для зростання. Організована злочинність у багатому світі, можливо, вже не така кривава, але в багатьох країнах усе ще залишається великою проблемою. Навіть у тих, де рівень криміналу загалом і далі швидко падає (як-от у Британії), деякі види злочинів проти майна (наприклад, кишенькові чи магазинні крадіжки) почастішали зі зростанням безробіття.

Поза сумнівом, відіграла роль привабливість мобільних телефонів, які красти поки що легше, ніж автомобілі. Насильницькі злочини недавно дещо почастішали в Сполучених Штатах, зростає їх кількість іще в кількох країнах, скажімо, у Франції. А в багатьох інших скорочується арсенал правоохоронців. Це не віщує нічого хорошого, якщо саме охорона правопорядку значно допомогла в боротьбі зі злочинністю.

Але загалом масштаб зниження рівня злочинності і стійкість цієї тенденції в умовах найглибшої за століття економічної рецесії свідчать про невелику ймовірність нової хвилі криміналу. Методи охорони порядку вдосконалюються. Період наростання злочинності від 1950-х до 1980-х дедалі більше скидається на історичну аномалію.

Зловмисники нікуди не поділися, але їх дедалі менше, і вони старіють. Коли глобальна економіка одужає, їх буде ще менше.

Источник: The Economist / Тиждень