Як росіяни створили систему викрадення, перевиховання й мілітаризації українських дітей? Чому міжнародних санкцій щодо відповідальних за ці злочини інституцій та посадових осіб у РФ має бути більше? Що робити Україні, аби повернення дітей стало системним, та які вимоги мають бути в мирній угоді?
Україна продовжить здійснювати своє право на самооборону відповідно до міжнародного права, зокрема статті 51 статуту ООН, допоки Росія не відмовиться від своїх геноцидних планів.
Уродженка Росії заявила, що під час однієї з поїздок на тимчасово окуповану частину Херсонської області вивезла звідти 4-річну дівчинку та планує її вдочерити. Про це вона розповіла на зустрічі з очільником Кремля Путіним
Підготовка росії геноциду щодо українського народу перед повномасштабним вторгненням включала створення розстрільних списків, мобільних пересувних крематоріїв та передбачала масові поховання.
Підрозділи української тероборони, що зайшли в щойно деокуповане місто, зняли на відео спалені тіла. Через те, що тіла були дуже понівеченими, військові подумали, що це вбиті росіяни. Однак насправді на відео — шестеро мирних жителів мікрорайону Лісова Буча. Їх катували, стратили, а потім спалили окупанти.
Щодо злочинів проти людяності, скоєних в Україні з 2014 року, юрисдикцію має Міжнародний кримінальний суд. Проте вона не поширюється на Росію, яка не ратифікувала Римський статут. Водночас чимало злочинів російських військових, які розпочалися в Україні, тривають і на території інших країн, наприклад, у випадку депортації цивільних українців в РФ.
3 листопада 1937 року відбувся найбільш масовий розстріл української інтелігенції в урочищі Сандармох (Медвеж’єгорський район, Республіка Карелія, Росія).
Сікорський звернув увагу на російську брехню та розкритикував російського посла.
У Києві та області завтра обмежать рух транспорту
30 Бер, 2025
Рашисти застосовують нові небезпечні міни
4 Бер, 2025
