Міжнародна підтримка України в розслідувані воєнних злочинів російських окупантів
Підтримка надається у різних сферах – від правової експертизи до безпосередньої допомоги в розслідуванні злочинів на місці події, – зазначає IWPR.
У той час як здійснюються безпрецедентні заходи з розслідування воєнних злочинів в Україні, національні прокурори інтегрують міжнародну експертну та технічну допомогу у внутрішню систему, перебуваючи під чималим навантаженням.
За майже рік, що минув від початку повномасштабного вторгнення, Генеральна прокуратура України зареєструвала близько 68 000 воєнних злочинів, скоєних російськими військами.
За останньою інформацією Євроюсту – європейської агенції, яка підтримує зв’язок з правоохоронними та судовими органами країн-членів ЄС, розслідування російських воєнних злочинів наразі ведуться у 21 країні, а також за підтримки таких організацій, як Міжнародний кримінальний суд (МКС).
Однак немає сумнівів, що більшість злочинів будуть розслідуватися національними судами за міжнародної допомоги, включаючи консультації експертів і поради з технічних питань, а також з використанням спеціального обладнання.
Зера Козлієва, заступниця начальника Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, пояснила, що цій роботі сприяє Консультативна група з розслідування злочинів проти людяності, створена у червні 2022 року ЄС, США та Великою Британією.
“Крім того, ми звертаємося до уповноважених органів інших країн – наших партнерів, якщо нам потрібні певні фахівці або обладнання”, – продовжила вона, додавши, “З такими експертними візитами в Україну вже приїжджали фахівці з Франції, Іспанії, Словаччини. Зазвичай іноземні спеціалісти працюють в Україні від одного до трьох тижнів”.
Наприклад, французькі фахівці надали українським правоохоронцям мобільну ДНК-лабораторію, яку вони вперше протестували в Ізюмі (Харківська область) після звільнення міста у вересні 2022 року. На околиці міста було виявлено масове поховання з 447 людських тіл.
Козлієва розповіла, що наявність такої лабораторії значно прискорила процес ідентифікації і, що французька команда також привезла з собою обладнання для ДНК-аналізу кісткової тканини.
“Використовується таке обладнання, коли тіла сильно обгоріли, відсутні м’які тканини і ідентифікувати особу практично неможливо”, – пояснила Козлієва. “Ми не могли проводити такі експертизи, бо не мали відповідного обладнання. Саме тому наші партнери нам дуже допомогли”.
Ускладнює ситуацію те, що українське законодавство не передбачає залучення іноземців до безпосереднього розслідування злочинів, скоєних на території України. Це означає, наприклад, що висновки експертів не можуть бути використані як докази в українських судах.
Однак це не стосується ситуацій, коли прокурори або слідчі залучають іноземних експертів до проведення окремих слідчих дій, наприклад, до огляду місця злочину.
Козлієва навела приклад, як 3D-сканери, надані міжнародними партнерами, були використані для документування місця злочину.
“Сам [правовий] огляд проводить [український] слідчий або прокурор. Він складає протокол огляду місця події, але до нього додаються фото або відеозображення, зроблені за допомогою цих сканерів”, – розповіла Козлієва.
СПІЛЬНЕ РОЗСЛІДУВАННЯ
У березні минулого року була створена спільна слідча група для розслідування злочинів Росії, вчинених на території України.
Окрім України до неї увійшли Литва, Польща, Естонія, Латвія, Словаччина та Румунія – всі держави, які зібрали велику кількість свідчень від українських біженців. Вони складають найбільшу слідчу групу, що діє в рамках Євроюсту.
Євроюсту дозволили збирати, обробляти та зберігати докази воєнних злочинів скоєних в Україні, включаючи супутникові знімки, фотографії, відео та аудіозаписи, а також ДНК індикатори та відбитки пальців.
Козлієва зазначила, що співпраця в рамках спільної слідчої групи дозволяє правоохоронним органам країн-учасників оперативно обмінюватися інформацією щодо розслідувань. Поза межами цієї групи правоохоронці опираються на правову допомогу, яка регулюється договорами між країнами і українські посадовці повинні надсилати запити, що зазвичай є складною і тривалою процедурою.
Євген Крапивін, експерт Центру політико-правових реформ, погодився з тим, що міжнародний досвід є ключовим у роботі українських правоохоронних органів.
Правознавці надавали консультації з міжнародного права та прав людини на запит слідчих і прокурорів, а також могли проводити аналіз кримінальних проваджень на прохання українських правоохоронців для виявлення проблемних питань або складання планів розслідування.
Криміналісти та судові експерти особисто консультували щодо питань збору доказів на місцях злочинів, в рамках так званої системи мобільних груп правосуддя.
“Якщо говорити про те, що можна покращити у співпраці з іноземними експертами, то я б запропонував надати повноваження криміналістам самостійно проводити експертизи, які матимуть статус доказів в українському кримінальному процесі”, – сказав Крапивін.
До складу спільної слідчої групи входить МКС, котрий у травні 2022 року відрядив в Україну групу з 42 слідчих, судових експертів та допоміжного штату.
“Фахівці МКС працюють за принципом комплементарності, тобто у випадках, коли Україна не може або не хоче розслідувати певні злочини. У нас таких випадків не буває, іноді ми просто обмежені в ресурсах. Вони нерідко мають більше можливостей обробляти великі обсяги даних, мають більш потужні інструменти роботи з відкритими джерелами, переслідування злочинів проти людяності, а ще їх юрисдикція поширюється на тих, хто може мати імунітет від нашої національної юрисдикції, зокрема на вище політичне та військове керівництво Російської Федерації”, – пояснила Козлієва.
У вересні 2022 року парламент розширив повноваження МКС і надав йому право самостійно проводити слідчі та процесуальні дії на території України за погодженням з генеральним прокурором.
Законодавчі зміни означають, що нагляд за дотриманням Кримінального кодексу в питаннях співпраці України з МКС відтепер здійснює Офіс генерального прокурора. Натомість процес реалізації вердиктів та інших рішень МКС забезпечує Міністерство юстиції України, яке також уповноважене надавати міжнародному правовому органу всю необхідну допомогу.
“МКС дуже активно працює на території України”, – зазначила Козлієва. “Вони приїжджають, знайомляться з матеріалами провадження, звісно, з дозволу слідчого чи прокурора, відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Надсилають клопотання або звернення щодо допиту осіб або надання інформації”.
Тісна співпраця з міжнародними інституціями такими як МКС та з союзниками України також має іншу мету, продовжила вона, ефективно допомагати зосередити міжнародну увагу на повномасштабному вторгненні, яке ось перетне позначку в один рік.
“Ми постійно інформуємо [наших партнерів] про стан наших розслідувань, кількість злочинів, загиблих і поранених”, – сказала Козлієва. “Після візиту іноземців ми аналізуємо результати спільної роботи і ця взаємодія є більш активною та ефективною ніж будь-коли. Втім, ця комунікація має бути постійною, адже іноземці можуть швидко забути про війну та воєнні злочини в Україні, якщо ми їм про це не будемо нагадувати та інформувати про ефективність наданих ними ресурсів”.
Автор: Victoria Matola
Джерело: IWPR
Tweet
