Кримінальні авторитети Києва 1980-1990: спогади старшого слідчого прокуратури Києва
Старший слідчий з особливо важливих справ міської прокуратури Києва Сергій Винокуров до 1980 року працював над розкриттям вбивств у столиці. А всередині 1990-тих, за його даними, у Києві діяли 22 злочинні групи, зазначає видання Big Kyiv. В його резюме – історії з викриттям діяльності кримінальних авторитетів, які розбоєм та фінансовими впливами намагалися взяти під контроль Київ.
«В той період розкривав я розслідував справу про перестрілку між київськими м’ясниками та «каталами», в ході якого був затриманий і сів на декілька років всім відомий Сева Могилевич», – згадує Сергій Винокуров про кримінального авторитета.
Бандита Могилевича називають одним з ключових представників пострадянської мафії в Європі, а американські спецслужби називають його лідером російської міжнародної мафії. За даними ФБР вчинені ним махінації оцінюють в мільйони доларів США, жертвами яких стали інвестори, що вкладали гроші у 1993-1998 рр.
Зараз Могилевичу 76 років і він мешкає в Москві. Але народився Семен на Подолі. Закінчив Львівський університет Франка (економіку), у 1973 та 1977 рр двічі був засуджений за валютні операції. А у 1990 р. – виїхав до Ізраїлю, звідти до Угорщини, одружився, а ще створив ряд комерційних структур. Вже після втечі про його вплив на український бізнес дізналися в СБУ – у 1993 році завели справу, і за 12 років вона розширилась до майже трьох тисяч сторінок.
Восени 2001 року писали, що на одному з іспанських курортів Могилевич зустрічався з представниками Осами бен Ладена з метою продажу ісламським терористам збагаченого урану, вкраденого на території колишнього СРСР. А американські спецслужби називали Могилевича причетним до відмивання десяти мільярдів доларів, отриманих від операцій з афганськими наркотиками. Тепер у Москві він живе спокійно, має півсотні собак-алабаїв та чотирьох дітей, начебто хворіє на серце.
«Справа тих часів – Добровольського-Жидкова, сутенера, вбивці та садиста. Він організував у Києві такий “похідний” будинок розпусти – влітку на Дніпрі ставили намети, і 8-10 дівчат там “обслуговували” клієнтів. Але найгірше, що тих, хто мав із собою відносно великі гроші, Добровольський вбивав», – розповів Винокуров газеті “Сегодня”.
Вбивця-сутенер розіслав родичам фотографію зі своєї могили поштою – поставив для цього нагробну плиту зі своїм ім’ям та портретом, а сам взяв прізвище дружини. Тому, коли його подали в розшук, не могли знайти. Зрештою, справу розкрили завдяки повіям, яких наймав «бізнесмен». Вони побачили як після надання послуг, той вбив чоловіка молотком, а тіло скинув у воду. Був засуджений за 10 розкритих вбивств – щодо нього виконали смертну кару (тоді була дозволена смертна кара, в незалежній Україні такий спосіб виконання покарань заборонений).
«Наприкінці 1993 року в Києві було вбито такого Поліщука на прізвисько Чайник. Свого часу він у званні майора був ад’ютантом командувача Київського військового округу генерала Бориса Громова (нині губернатора Московської області). А загалом він — син відповідального працівника Київської міськради. Коли почався розвал Союзу (кінець 80-х – початок 90-х), Поліщук звільнився у запас. Створив бізнес. А оскільки весь бізнес тоді був “чорним” (читай – кримінальний), потрібно було силове прикриття. Чайник створив бойову одиницю, а бригадиром взяв Прища, що став пізніше видним “авторитетом”», – продовжує Винокуров.
Каже, шкодує, що тоді Поліщука вбили, бо той вчасно не оговтався – бо сам слідчий викликав його заздалегідь та попереджав про небезпеку співпраці з місцевим авторитетом Прищем (Валерієм Прищиком).
«Він (Поліщук), пам’ятаю, в шикарному зеленому костюмі Адідас, козирний такий… Від моїх застережень відмахнувся, мовляв: не вчіть мене жити. У мене, мовляв, своя охорона все схоплено… І ми розпрощалися. Тільки я прийшов після цього додому, як мені повідомляють: поряд сталося вбивство».
Похований київський кримінальний авторитет Прищ, про якого говорить слідчий, на Лісовому кладовищі. Там тепер – дорогий «авторитетний» склеп.
Прищик народився в 1960 році на Воскресенці. Був спортсменом-велосипедистом. Одним з засновників ТОВ «Ринок-1», який курував роботу найбільшого столичного ринку «Троєщина». Угруповання Прища діяло в Києві з 1992 року, займаючись рекетом, вимаганням, вбивствами. Чайник з Прищем контролювали в той час «Патент» – напівстихійний ринок на Троєщині, де перші «човники» торгували привезеним з Польщі товаром.
«Ще одна історія відбулася в середині 90-х, пов’язана вона із київським кримінальним “авторитетом” “Москвою”. Тоді кинули гранату у столичного чиновника та за підозрою в організації цього злочину згаданого “авторитета” заарештували, я особисто підписував ордер. А брав його один із заступників начальників УБОЗ Києва», – згадує слідчий Винокуров.
Каже, що тоді цей «Москва» навіть начальника київської міліції змусив зустрічатися з кримінальними авторитетами. Бо з’явились відомості, що начебто «Москва» передав записку вбити замначальника УБОЗ, який його затримав. Тому головний міліціонер погрожував знищенням самим авторитетам (які ще були на свободі та керували тоді фінансовими потоками в Києві) – збирав їх на зустріч особисто. Правдива ця історія, чи легенда – перевірити складно.
Водночас, київський авторитет «Москва», він же Ігор Фадєєв – росіянин, 1958 року народження. В період з 1990 по 1992 рiк “Москва” був бригадиром організованого злочинного угруповання Ігоря Ткаченка на прізвисько “Череп”, після арешту якого очолив вказане угруповання.
Він разом з «Черепом» органiзував та навчив групу “наперсточникiв”, якi дiяли на Хрещатику та в прилеглих центральних районах. З метою пiдготовки бойовикiв та їх тренування, члени групи створили боксерський клуб “Бойовi рукавички”.
А партнер «Москви» Ткаченко («Череп»), створив банду в 1988 роцi iз малих молодiжно-спортивних угрупувань, якi діяли в центральних районах Києва. За даними міліції, вона займалася рекетом таксистів, валютників, фарцовщикiв та повій, якi працювали бiля готельних комплексів “Русь”, “Днiпро”, “Москва” та “Україна”. Також скоювала крадіжки, розбійні напади, викрадання машин.
За даними слідчих, «Москва» привозив до Києва колег з РФ – мав зв’язки в кримінальних колах Росії і використовував бойовикiв з Казанi та Ульяновська.
У 1996 році столична прокуратура порушувала кримінальну справу щодо Фадєєва та його спільників – пiдозрювалися в органiзацiї замаху на голову Старокиївської райради. Спiльники Фадєєва отримали вiд 5 до 14 рокiв позбавлення волi, але “Москву” виправдав київський міський суд.
Також є інформація, що під час перебування в Будапешті “Череп” встановив контакти з всесвітньо відомим Севою Могилевичем, про якого розповідалось напочатку, та начебто займався постачанням повій з України до Східної Європи.
Джерело: “Великий Київ”
Tweet
