Про схеми ухилянтів, нові реалії “злодіїв в законі” та чому основна масса шахраїв на темі війни – арештанти СІЗО і ув’язнені

Що відбулося з українськими злодіями в законі, як в Кривому Розі працював наркосиндикат “Двадцятівські”, які реліквії знаходять у злодіїв і що за нові схеми придумали ухилянти і ті, хто їм допомагає, – розповів начальник Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції Україні Андрій Рубель в інтерв’ю РБК-Україна. 

З початком повномасштабної війни в Україні організована злочинність нікуди не зникла. Вона продовжує існувати і вдосконалювати свої схеми. Більше того, за роки війни злочинці навчились паразитувати на чутливих для суспільства темах. Окрім того, ситуацію в Україні намагається дестабілізувати російський криміналітет.

Як українські правоохоронці побороли злодіїв в законі і що з ними зараз, які нові схеми придумали ухилянти і ті, хто їм допомагає, що знайшли у Віктора Медведчука і як працював наркосиндикат с Кривого Рогу “Двадцятівські”, – розповів начальник Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції Україні Андрій Рубель.

Про схеми ухилянтів і “злочинців в законі”

– Із початком повномасштабної війни шахраї створили та постійно “удосконалюють” свої схеми переправки ухилянтів через кордон. Як ви долучаєтесь до розслідувань цих схем?

Мабуть, найбільш розповсюджений спосіб – це плисти через Тису. Хтось допливає, хтось — ні. Але схем дуже багато.

Здебільшого до їх функціонування причетні мешканці прикордонних регіонів. Вони знаходять клієнтів, які хочуть незаконно перетнути кордон. Ухилянти добираються до точки, яку їм вказують, а далі їх перевозять місцеві, які добре орієнтуються, знають кордон, знають, де немає прикордонників і, банально, переводять їх лісом або перевозять через кордон. Хтось доходить — це факт. Багатьох затримує поліція чи прикордонна служба.

Але поруч із мешканцями прикордонних територій, є кримінальний світ, який теж намагається заробляти на цьому. Буквально пару тижнів тому ми затримали “кримінальних авторитетів”, що брали участь у “сходці” трьох конкуруючих кланів, які вирішували питання щодо перерозподілу сфер злочинного впливу та контролю за групами, які займаються незаконним переправленням осіб через кордон.

Усі схеми, апріорі, — незаконні, але їх умовно можна поділити на нелегальні та ті, яким надають виду законності. Якщо про незаконні, то в цьому випадку ми говоримо про перетин через кордон поза офіційними пунктами пропуску. До прикладу, у гідрокостюмах або човном через річки, лісосмугами, чи, як були випадки, роблять схованки у фурах і переправляють там чоловіків призовного віку.

У другому випадку – зловмисники в незаконний спосіб організовують законні підстави для виїзду. Тобто, за гроші одружують чоловіків на жінках з інвалідністю або на тих, які мають трьох і більше дітей, працевлаштовують на стратегічні підприємства та оформлюють їм відрядження, чи на підприємства водіями, що займаються міжнародними перевезеннями, чи то в якісь громадські організації, або ж сприяють в отримання груп інвалідності через ВЛК та МСЕК тощо.

Із початку 2024 року за матеріалами Департаменту відкрито 161 кримінальне провадження відносно 519 осіб за фактом незаконного переправлення через кордон. 155 фігурантам (40 – внесення відомостей до системи “Шлях”) повідомлено про підозру, до суду скеровано 50 обвинувальних актів (12 – система “Шлях”) відносно 114 осіб (30 – система “Шлях”).

– А яка найбільша сума, яку платили ухилянти, щоб виїхати?

– До 18 травня сума в середньому була 4-5 тисяч доларів. Але зараз, з прийняттям нововведень до закону, вона може сягати й 20 тисяч доларів.

– Під час війни чи виріс рівень злочинності? Чи навпаки грає роль і комендантська година, і посилений режим несення несення служби.

– Із моменту повномасштабного вторгнення РФ рівень злочинності на території України не зріс, криміногенна картина змінилась, але ситуація є контрольованою. Після початку війни багато криміналітету, який так чи інакше мав відношення до росії, покинули Україну різними шляхами – хтось через “зеленку”, хтось через “Шлях”, або інвалідність.

Так, комендантська година допомагає, її у нас немає тільки на Закарпатті. Збільшення кількості нарядів поліції, робота блокпостів, посилення кримінальної відповідальності за злочини, вчинені в умовах війни, обмеження продажу алкоголю. Кількість квартирних крадіжок не виросла, розбійні напади теж, взагалі зменшилось вчинення вуличних злочинів. Ми більше документуємо таких “персонажів” як “вори в законі”, “смотрящі”, “кримінальні авторитети”, серійні вимагачі. У порівнянні з довоєнним періодом кількість тяжких злочинів зменшилась.

– Як ви співпрацюєте з правоохоронними органами інших країн щодо повернення людей в Україну? Саме тих злочинців, хто виїхав незаконно.

– Ми працюємо так само, як і всі правоохоронні органи в нашій країні, як і СБУ, ДБР, НАБУ. Якщо злочинець перебуває на території Євросоюзу, Америки, або в якійсь іншій країні, він оголошується спочатку в державний розшук, потім міждержавний — каналами Європолу та Інтерполу інформується відповідна країна.

Якщо він там затриманий, відбувається екстрадиція у співпраці з Офісом Генерального прокурора.

– Ваша основна діяльність – боротьба з організованою злочинністю, тобто з бандами. Яка наразі з цим ситуація в країні?

– У 2020 році ми ініціювали внесення законодавчих змін до Кримінального кодексу України, де було визначено поняття “суб’єкту підвищеного злочинного впливу”, а також передбачено кримінальну відповідальність за поширення злочинного впливу. У червні 2020 року Верховна Рада більшістю голосів проголосувала за зміни до Кримінального кодексу України. Це значно розширило наші можливості, нарешті з’явився ефективний правовий інструмент протидії організованій злочинності — можливість документування злочинної діяльності “ворів в законі”, “положенців”, “смотрящих” — саме тих фігурантів, які суттєво впливали на загострення криміногенної ситуації в державі.

Ще одним важливим кроком для нашої роботи стало введення в дію у травні 2021 року рішення РНБО України про запровадження санкцій до 557 “ворів в законі”, що на той час перебували у різних куточках світу, та 123 кримінальних авторитетів. Зважаючи на стійкі кримінальні зв’язки підсанкційних осіб зі злочинним середовищем в Україні, ця подія стала по-справжньому знаковою. Санкції включають у себе заморожування активів, заборону в’їзду, а також обмеження на фінансові та комерційні операції. Ці заходи не лише ускладнюють життя злочинцям, але й обмежують їхні можливості з фінансування та спроб розширення злочинної діяльності на міжнародному рівні.

У 2023 році, для більш ефективної протидії транснаціональній та етнічній організованій злочинності, Департамент стратегічних розслідувань Нацполіції отримав можливість ініціативно приймати рішення про заборону в’їзду на територію нашої держави особам категорій “вор в законі”, “кримінальний авторитет”, підконтрольним та наближеним до них особам. Нам дало це те, що вори в законі, які були більш прихильні до РФ, не змогли потрапити на територію України, бо вони знаходяться в санкційному списку.

В сумі від всіх цих заходів маємо такий результат: на початку 2020 року в Україні проживало 34 “вора в законі”. Вони фактично на постійній основі жили тут із сім’ями, дітьми та, користуючись прогалинами в законодавстві, досить добре себе почували. На сьогодні на території України їх перебуває вісім осіб. Більшість із них є фігурантами кримінальних проваджень, а інші перебувають у місцях обмеження волі. Крім того, заборонено в’їзд 382 представникам злочинного світу.

– Це українці?

– Це і громадяни України, і Грузії. Треба тут додати, що “вор в законі” – це особа найвищої ланки в ієрархії злочинного світу. Це та ланка, яка приймає рішення. “Вор в законі” не стріляє, не вбиває, він не краде. Він координує діяльність різних груп, розподіляє “обов’язки”, контролює “общак”, підтримує “своїх” в СІЗО і в’язницях.

– А за якими статтями їх судять?

– Це і статті 255-2 Кримінального кодексу України — організація, сприяння у проведенні або участь у злочинному зібранні (сходці), і ст. 255-1 ККУ – поширення злочинного впливу. Предикатом до них є вимагання, розбійні напади тощо.

– А що до міжнародних злочинних угрупувань? Вони діють в Україні зараз?

– Сьогодні їх мінімальна кількість. Навіть можна сказати, що їх не існує на території України. Щодо наших громадян, які виїхали за кордон і вчиняють там злочини, такі факти є, і ми їх, у співпраці з міжнародними правоохоронними органами, документуємо. Наприклад, днями провели спільну реалізацію із затримання учасників міжнародної злочинної організації на території України, Франції, Іспанії, Польщі та Німеччини. Затримали 13 осіб – громадян різних країн, серед яких і українці. Це була спільна робота в рамках JIT (Об’єднана міжнародна слідча група (Joint investigation team) – ред.) і OTF (Operational Task Force). Ці групи були створені з представниками нашої Генеральної прокуратури, Головного слідчого управління Нацполіції, ДСР Нацполіції, а також Іспанії, Франції, Германії та Польщі.

Більше року ми працювали по цій групі спільно з нашими партнерами.

Про російський криміналітет і злочинні угруповання

– А як зараз Росія використовує криміналітет, який є в нашій державі?

– Якщо говорити про “злочинців в законі”, то бачимо тенденцію щодо їхніх спроб впливати та певною мірою контролювати процеси в організованій злочинності на території України. На сьогодні у нас достатньо інструментів для того, щоб бути на крок попереду і запобігати будь-яким спробам підірвати національну безпеку та дестабілізувати ситуацію в країні. Зокрема, на початку повномасштабного вторгнення проводили відпрацювання у певних регіонах країни, де ми розуміли, що через зв’язки з криміналітетом може бути розхитування ситуації на тих територіях.

Ми слідкуємо за тим, що відбуваються у кримінальному світі, а особливо — за діями його “очільників”. До прикладу, є такий “вор в законі” – Захарій Калашов (“Шакро Молодой”, найавторитетніший “вор” на території всього пострадянського простору – ред.). У березні 2024 року він був достроково звільнений із тюрми у РФ і планував дестабілізувати ситуацію в українських в’язницях — підтримати РФ, так би мовити. Ми розуміємо, що він у тісному зв’язку з російськими спецслужбами, тому що так просто він би не вийшов з в’язниці. Росіяни через нього хотіли вплинути на наші тюрми, банально, зробити бунти в СІЗО, у колоніях. Спрацювали на випередження і цього не вийшло — ми повністю контролюємо цю ситуацію.

– Ви давно боретесь з організованою злочинністю?

– Останні 15 років — точно.

– Які ви бачите тенденції? Як змінюється організована злочинність?

– Вона, як і весь сучасний світ, вдосконалюється. Угруповання стали більш технічно оснащеними та прогресивними, ніж 10 років тому. Певною мірою розуміють методи документування. До прикладу, раніше, коли ми працювали ще в ГУБОЗі (Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю – ред.), вони спілкувалися по прямим телефонам. Тоді навіть банальних месенджерів не було. Вони вже не збирають “общак” у дивані — для цього в них є криптовалюта. Але у нас є кіберполіція, а ці хлопці – професіонали, вони нам дуже допомагають.

Звичайно, що зараз документувати їх складніше, але ми теж розвиваємося, вдосконалюємося, інколи творчо та креативно підходимо до процесу.

– А ви зараз бачите, щоб ці злочинні угруповання діяли, скажімо так, відповідаючи на запит часу. Тобто, наприклад, ставали “волонтерами”, паразитували на цих темах?

– Дехто під приводом війни почав займатись псевдоволонтерською діяльністю, а по факту — банальним шахрайством. Кримінал — не виключення. Почали масово приганяти автомобілі з-за кордону, ніби це для ЗСУ. Потім це все на авторинку виставляється і продається.

Завозять мавіки, одяг, — все, що завгодно, ніби на військові потреби. Потім це теж все прекрасно продається на різних нтернет-майданчиках. Просто займаються шахрайством. Ми документуємо як окремих ділків, так і групи спільно з Департаментом карного розшуку, слідством. Левова частка шахраїв — це арештанти СІЗО, ув’язнені. Вони розміщують оголошення про продаж товарів (ті ж мавіки, одяг, амуніція, тепловізори тощо), яких не мають в реальному житті. Гроші отримують їхні посібники на волі і одразу зникають.

– Чи є зараз загроза Україні з боку диверсантів? Скільки загалом вдалося попередити диверсій за останній час?

– Щодо диверсантів — це більше профільна робота Служби безпеки України. Але після початку повномасштабного вторгнення ми займалися ними активно. Зрозуміло, що на початку війни всі ними займалися – вони фотографували мости, робили мітки, пам’ятаєте? Ми затримали 21 диверсійну групу, всіх їх передали до СБУ. Сьогодні — це більше їхня робота, яку вони проводять, але, звісно, ми з центральним апаратом СБУ в повній комунікації і працюємо теж з ними по ряду напрямків.

Про справу Медведчука і “Двадцятівських”

– Справа Медведчука. Нещодавно ваші колеги вилучили чималу колекцію різних старожитностей і картин у нього. Можете розказати деталі?

– Ми маємо окремий фокус на збереження культурної спадщини, адже після 2014 року багато чого було захоплене знищене, викрадене. За цей час у нас було три масштабних кейси, про які ми зараз можемо говорити. Унікальна прикраса ІІІ століття, колекція старожитностей, картини з колекції Медведчука — усі ці твори мистецтва вилучили співробітники ДСР спільно з колегами. Колекцію старожитностей на мільйони доларів (понад 6000 предметів) в учасника угруповання, причетного до фінансування “ДНР”. Серед них — рідкісний меч Гунів, який спеціалісти датують в межах 360/380–410/420 років.

Прикрасу — ремінний гарнітур Готів, датований ІІІ ст. н. е. вилучили у “чорного археолога”, коли він намагався її продати. Аналоги знайденої старожитності — найвідоміші експонати в головних музеях Данії та Швеції.

А ще — 264 картини з помешкань Медведчука, 112 з яких мають культурну цінність. Це і твори Труша, Ерделлі та Глущенко.

Вартість вилучених артефактів та художніх творів — мільйони доларів. Проте, головне — не їхня вартість, а те, що надбання нації повертають державі з приватних колекцій бандитів.

– А він їх десь крав чи він їх реально купляв?

– Ми не знаємо, ми прийшли на обшук і побачили їх. Там у нього цілий музей був, дуже багато реліквій. Ну, і всім відома історія з його вагоном. Він любитель “прекрасного”, наскільки я розумію. Зазвичай у таких людей є певна особа, яка займається підбором творів мистецтва.

– Ще одна голосна справа – “двадцятівські” (наркосиндикат в Кривому Розі – ред.). Нещодавно ви затримали, я так розумію, всіх.

– Ми затримати 38 осіб — лідерів та учасників. Вони всі зараз знаходяться в слідчому ізоляторі. У січні цього року обвинувальні акти направили до суду.

“Двадцятівські” – це стійка група ще з дев’яностих років, у них змінювався склад, але фактичне керівництво – ні. Вони були номер один у Кривому Розі і монополізували наркоринок. До злочинної організації місцевої наркомафії входило шість організованих злочинних груп. Мережа нарколабораторій дозволяла зловмисникам виготовляти до 40 кг психотропів щомісяця.

Вони досить системно підійшли до побудови роботи, щоб їх не могли викрити. Кривий ріг поділений на райони, ці райони поділені на квартали. В кожному кварталі, в кожному районі у них були свої представники, які збували наркотики. Був навіть “силовий блок” – люди, які приїжджали, якщо виникали “проблеми”. Процес “виховання” своїх вони між собою називали “рибалкою”.

Насправді, у них була ціла ієрархія. Вони один одного не називали на ім’я, тільки “друг”. Ніхто не знав, де знаходиться лабораторія. Якщо ми б з вами були в цій групі, я би не знав, чим ви займаєтесь, а ви б не знали, що роблю я. У кожного була своя роль, у одного – заїхати на пошту, другого – забрати соломинки (соломинки для напоїв, у них розфасовували наркотики – ред.), у третього – взяти сумку. І третій навіть не знає, що він несе. Четвертий має принести цю сумку в квартиру, де буде розфасовка, і вийти. П’ятий приходить і фасує, шостий забирає і віддає.

Продавали наркотики по-різному – десь із рук в руки, десь стояв автомобіль, якщо це взимку, наприклад, було. У кожного наркозбувача був окремий мобільний телефон, “клієнти” знали паролі, які треба було сказати, щоб отримати товар. Також діяла система закладок.

Цікавою особливістю криворізького угруповання було те, що розповсюджували метамфетамін у пластикових коктейльних соломинках, зрізи яких запаювали термоклеєм різних кольорів, залежно від району розповсюдження “товару”.

Це була стійка така група, вони працювали досить довго. І задокументувати їх було дуже важко — ми практично рік їх вели. Зараз вони в СІЗО. Фактично це була одна із найбільших груп по збуту наркотиків і вона нівельована. Але ми розуміємо, що на їхнє місце прийде хтось інший і займе цю нішу. Тому ми тримаємо руку на пульсі.

– Те, що затримали організаторів – це дуже гучно. Вони наче наркобарони якісь.

– Ну, це стильні хлопці, багаті люди. Вони легалізовували отримані від наркобізнесу гроші, купували багато чого в Дніпропетровській області і в Кривому Розі — у них була нерухомість, авто, ресторани, магазини за кордоном.

– Ви кажете, що документували їх рік, а вони діяли аж із дев’яностих.

– Весь цей час когось затримували, по дві-три людини. Банально йдуть патрульні поліцейські, бачать, що чоловік щось там шукає, піднімає, його затримують, виявляють наркотик, засуджують, всі задоволені. Та і не все так просто було з ними, ви ж розумієте, що це були досить впливові люди, в них навіть ЗМІ свої були.

Аналогічну групу “Двадцятівським” затримали в Черкасах — 40 учасників у грудні минулого року. У злочинній організації були три відокремлені гілки: виробництво амфетаміну, вирощування конопель та збут наркотиків у регіоні. Збутом займалися три окремі групи зі своїми лідерами, які були підзвітні керівникам злочинної організації. Виробничий амфетамінний цех знаходився у Черкасах. Його потужності дозволяли виготовляти до 10 кг “фену” щомісяця. Коноплі вирощували на декількох ділянках у Канівському районі, а також у квартирах декількох фігурантів. Поля з коноплями знаходилися на відстані 50-100 км один від одного.

Про справу Кропачова і російські активи

– За 5 місяців ваш Департамент скасував понад 300 закупівель різних адміністрацій. Що переважно люблять закуповувати чиновники?

– Такого “улюбленого” нема. Це різні закупівлі. Ми постійно аналізували і аналізуємо закупівлі, пишемо листи і на підставі наших листів скасовуються ті чи інші ризиковані тендери. За 5 місяців проаналізували майже 1500 публічних закупівель, згідно з якими вартість очікуваних робіт варіювалась від кількох сотень тисяч до більш ніж мільярда гривень. Ризикованими виявились тендерні пропозиції на загальну суму майже 4 млрд грн. Левова частка з них припадає на проведення будівельних та ремонтних робіт на різноманітних об’єктах — від ремонтів приміщень, укриттів, ремонту доріг до реконструкції об’єктів критичної інфраструктури, закупка медичного обладнання тощо. До прикладу, медичне обладнання, яке на європейському ринку коштує 20 тисяч доларів, а на торгах — 80 тисяч.

– Як ви оцінюєте ефективність Департаменту?

– Ми не можемо порівнювати роботу Департаменту з будь-яким періодом тільки з роботою до повномасштабного вторгнення. Тому що у нас з’явилась велика кількість функцій, яких у нас до цього не було. Документування колаборантів, організаторів та учасників незаконних схем переправлення осіб через кордон. До того ж, багато наших хлопців зараз на блокпостах в Херсоні, Донецькому, Луганському, Харківському регіонах — вони несуть службу в ЗСУ.

Однак, якщо подивитись на суху статистику, скільки задокументовано, скільки направлено в суд, скільки затримано “ворів в законі”, то робота Департаменту стала значно інтенсивнішою, ніж була у довоєнний час. Ми переналаштувалися.

– Є щось, чого не вистачає?

– Якщо говорити чесно про Департамент, то у нас немає кадрового голоду. До нас багато працівників хочуть перейти, в кожному регіоні є своє управління, там теж вистачає людей. Але, звісно, є багато молодих працівників, їх треба вчити. Знаєте, от до вашого питання можна додати невелику ремарку, щоб стало зрозуміло щодо ефективності роботи. У нас був один фігурант, не будемо його називати, коли було затримання, він нам каже – усі бігли за мною стільки років, і лише вам вдалося це зробити.

– Щодо справи Кропачова. Розкажіть детальніше про хід справи.

– Кропачов – відомий бізнесмен. У 2000-х він почав займатися вугільною діяльністю. За часів Януковича він фактично став монополістом у цій сфері. Що він зробив? Через ряд підконтрольних товариств він контролював державні підприємства.

Вони працювали, зарплати платили шахтарям мізерні, видобували велику кількість вугілля, а збувало все фактично його підприємство. Заробляло підприємство, заробляв він, а державні великі шахти фактично були на межі банкрутства. Шахтарі виходили на страйки, на мітинги, їм місяцями не платили зарплати.

Ми довго документували його діяльність, діяльність його топ-менеджменту, проводили безліч експертиз. Нарахований збиток, якщо я не помиляюсь, 2,2 мільярди гривень. У нього заарештували купу майна – автомобілі, багато будинків, різні статки. На даний момент йому обрали міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 2 місяці без права застави і він заходиться в СІЗО. Зрозуміло, що ще багато чого ми маємо доопрацювати, ще провести ряд експертиз. Всі деталі поки розказати не можу.

– За участі вашого Департаменту було заарештовано багато російських активів. Що можете по цьому розповісти і скільки, за вашими оцінками, ще є різних активів російських олігархів в Україні?

– Основний кейс – це Ocean Plaza, бенефіціарним власником якого є Аркадій Ротенберг (його називають “гаманець Путіна” – ред.). Кошти з Ocean Plaza через ланцюжок різних компаній прямували на російські рахунки, з яких фінансувалося виробництво російської зброї. Після деокупації Бучі правоохоронці знайшли на місцях розстрілів мирних жителів гільзи від патронів, що були вироблені Тульським патронним заводом, який в ходять в орбіту підприємств, що належать родині Ротенбергів. ТРЦ Ocean Plaza націоналізовано.

Націоналізація Альфа-банку, який фактично належав російському олігарху Михайлу Фрідману. До речі, він також отримав підозру як і Ротенберги (батько та син).

Ми провели багато аналітики щодо підприємств, які співпрацювали з росіянами. На початку повномасштабного вторгнення, співробітники Департаменту проаналізували діяльність майже 16 тисяч компаній, пов’язаних з рф, 7 тисяч — поставили на контроль. Інформацію про них одразу передали до суб’єктів первинного фінансового моніторингу, тим самим запобігли виведенню з України до країн-агресорів понад 200 млрд грн у якості заборгованості перед імпортерами РФ.

Загалом виявили та арештували активів на 38 млрд грн. Усі вони наразі працюють на благо та потреби України, включаючи потреби Збройних Сил. Зокрема, гвинтокрил Bell-427, літак Gulfstream G650, 47 вантажних автомобілів, 55 легкових автомобілів, та 3 бортові напівпричепи передані нашим захисникам.

– За вашим оцінками, багато у нас було російського бізнесу?

– Дуже. При цьому, складно надати оцінку обсягу російських активів, оскільки, починаючи ще з 2014 року, весь крупний бізнес прямо чи опосередковано був пов’язаний із росіянами. І щоб уникнути можливого санкційного тиску, почав приховувати та маскувати справжніх бенефіціарів, номінально оформивши його на ряд офшорних компаній різних юрисдикцій.

– За два роки наскільки зменшилась присутність російського сегменту в Україні?

– Я думаю, десь на 90%. Ми цей сегмент майже виключили.

­– Коли я готувалась до інтерв’ю, то знайшла кілька критичних публікацій, де аналізували ваші статки, ваші зв’язки з бізнесменами і політиками. Але не знайшла вашої реакції на ті матеріали. Чи можете прокоментувати?

– Не коментував, щоб не підігрівати нісенітниці. Насправді, статки всі в декларації, і вона не “пуста”. В моєї родини є і нерухомість, і земельні ділянки, і гроші на рахунках. Щодо того, “чия я людина”, то я читаю ці коментарі кожного разу, коли отримую нову посаду. Останній “сплеск” такої інформації був, коли я очолив поліцію Харківщини. А оскільки я у правоохоронній системі понад 20 років, і останні десять на керівних посадах, то за різними версіями “був людиною” і різних політичних сил, і різних чиновників.

Ми ж проговорили докладно про нашу роботу, тож ви розумієте, що недоброзичливців маємо в різних прошарках суспільства — від “ворів у законі” до великих бізнесменів та корупціонерів. І це природньо, що наша робота веде до появи численних недоброзичливців. Затримання корупціонерів та представників криміналітету, в тому числі і “ворів в законі”, арешт російських активів, викриття схем у різних галузях… Всі ці люди мають величезні ресурси та вплив, і поява якихось статей в медіа — це один із інструментів, за допомогою яких “опоненти” намагаються заплямувати, викликати суспільне невдоволення, сформувати спотворене уявлення про мене як керівника та Департамент в цілому.

Крім того, криміналітет завжди використовує свої кулуарні зв’язки та намагається на законодавчому рівні пролобіювати свої інтереси. Не є виключенням і внесення законопроєктів на розгляд. У фокусі нашої уваги не пересічні злочинці, а, як правило, люди, які мають чималі зв’язки у різних колах і важелі впливу, і можуть використовувати медіа у своїх інтересах. Тому тих, кому це може бути вигідно – дуже багато.

АВТОР: ЮЛІЯ АКИМОВА

Джерело: www.rbc.ua

Tweet