Окупантів, які катували, ґвалтували або вбивали цивільних, в «обмінний фонд» не включають

З-поміж засуджених за воєнні злочини в Україні військовослужбовців РФ у процедурі обміну брали участь одиниці, а ті, кого обвинувачують в особливо тяжких злочинах щодо цивільних, на обмін не йдуть.

Про це розповів керівник департаменту протидії злочинам, вчиненим під час збройного конфлікту, Офісу генерального прокурора Юрій Білоусов в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”

Фото ОГП

“Є в нас така позиція: якщо особа вчиняла особливо тяжкі злочини, то відбуває покарання в Україні і не підлягає обміну. Це такі наші умовні червоні лінії. Бо якщо ми всіх обмінюватимемо, то що тоді зупинятиме їх від вчинення воєнних злочинів?..

Якщо мова про вбивства, сексуальне насильство, катування, то за цими вироками будуть відбувати покарання в Україні”.

Щодо обміну представник ОГП зазначив, що має бути певний баланс.

З одного боку, в України є зобов’язання перед потерпілими, жертвами, – люди чекають на справедливість і покарання винного. З іншого боку, є зобов’язання перед українськими громадянами, які утримуються у ворога. “Тому тут складні рішення”, – додав керівник департаменту.

Уточнюючи, скільки з числа засуджених брали участь у процедурі обміну, Білоусов сказав, що “рахунок на одиниці, не на десятки”.

За його словами, коли йдеться про військові злочини, як правило, це стосується громадян РФ, громадяни України з окремих районів Луганської та Донецької областей також потрапляють у полон, їхні дії кваліфікуються за статтею “державна зрада”.

Говорячи про те, скільки в Україні зараз фізично утримується військових окупантів, керівник Департаменту війни сказав: “Цифра в сотнях. Зауважу, що в нас немає цивільних заручників, а вони утримують наших мирних громадян”.

За словами Білоусова, жодні стандарти не регламентують, де утримувати російського військового після вироку суду. “Тому все по ситуації: є ті, які також тримаються в таборі (для військовополонених), це теж фактично місце несвободи”, – зазначив він. // УП