Що ховають водойми Київщини: Снаряди, ракети та тіла російських окупантів

“Тут нічогісінько не видно, доводиться шукати навпомацки”. Дмитро, водолаз в українській рятувальній службі, занурюється в каламутні води річки Ірпінь біля Києва. Робот-безпілотник, що сканує дно водойми, вказав на підозрілий предмет, ймовірно, мінометний снаряд. Далі роботу має виконати людина.

Літо на Київщині мінливе. Дрібний дощ раптово переходить у зливу і так само раптово закінчується, починається спека. На березі річки Ірпінь група водолазів рятувальної служби перевдягається в гідрокостюми і готується пірнати в річку. Там вони шукатимуть вибухові предмети.

Майже півтора року тому тут проходила лінія фронту. Російські війська наступали із західного берега річки, українські сили тримали східний. Ірпінь, за словами військових, став “рятівником” Києва – річка стримала наступ агресора і зупинила його на відстані 10 км від столиці України. Розмінування Ірпеня і інших водойм Київщини триває вже понад рік, зазначає ВВС Україна.

• Битва за Київ. Як вдалося стримати колону російських загарбників під Ворзелем

Загадки на дні

“Ми маємо завдання обстежити 42 км річки від селища Стоянка і аж до Київського водосховища”, – розказує ВВС начальник водолазної служби Роман Горяк. “Район був у окупації, тут велися бойові дії, тому боєприпаси часто знаходили як звичайні люди, так і підрозділи підводного розмінування. Роботи у нас вистачає”.

Молодий рятувальник дивиться, як його підлеглі готуються почати роботу. Він сподівається, що до кінця літа вдасться завершити обстеження Ірпеня. Але після цього водолазів навряд очікує відпочинок. Мобільний рятувальний підрозділ майора Горяка працює на інших водоймах Києва і області за першим викликом.

Наприклад, їх викликали, щоб знайти залишки балістичної ракети, що впала в Дніпро, або щоб знайти збитий російський вертоліт на дні Київського водосховища. Пресслужба міністерства внутрішніх справ повідомила 9 травня, що на берег водойми викинуло труп російського пілота без голови.

“Загиблий російський військовий дрейфував із початку повномасштабного вторгнення. При ньому були шеврон, парашут та пам’ятка пілота вертольота Мі-24”, – повідомили в міністерстві.

• Мощунський «рок-н-рол»: розповідь розвідника-диверсанта ГУР МОУ

Загиблим виявився 25-річний командир вертольота Ренат Манкішев. Його гвинтокрил, як і десятки інших, збили на самому початку повномасштабного російського вторгнення, коли РФ намагалась висадити повітряний десант на аеродромі в Гостомелі біля Києва.

Начальник водолазної служби Роман Горяк каже, що бачив збитий вертоліт і тіло пілота в ньому, коли пірнав у Київське море. Російський військовий був, вочевидь, затиснутий в кабіні, але згодом течія викинула його на берег.

Російські регіональні ЗМІ повідомляли, що тіло пілота, яке ймовірно передали його рідним, поховали лише 21 червня цього року в селі Хворостянка Самарської області. Кремль цю подію ніяк не коментував.

Та частіше українським водолазам трапляються інші наслідки війни – міни, артилерійські снаряди і гранати. Вони опинялися у водоймах як випадково, під час перестрілок, так і спеціально. Роман розказує, що його хлопці витягли з води декілька цілих ящиків кулеметних стрічок і протитанковий гранатомет, які росіяни викинули, коли стрімко відступали з Київщини навесні 2022 року.

“Кожні 2-3 дні ми щось таке знаходимо. Інколи нам трапляються боєприпаси навіть Другої світової війни”.

Після цієї фрази Роман відволікається. Один з підлеглих повідомляє, йому що робот знайшов на дні підозрілий предмет і необхідно опускати водолаза, щоб визначити, що там.

• Два тижні в окупації у приміщенні могилянського гуртожитку в містечку Ворзель

Роботи замість людини

Пояснімо, що це за робот. Українські рятувальники декілька місяців тому отримали від західних партнерів спеціальні підводні безпілотники. Ці апарати мають не просто значно пришвидшити розмінування українських водойм, але й убезпечити водолазів. Замість людини першим потенційно небезпечний предмет виявляє саме безпілотник.

“Це безпека водолаза. Ми краще зайвий раз перевіримо дроном, і тоді вже відпрацьовує людина”, – каже ВВС начальник відділення підводного розмінування Вадим Власов. Українські водолази використовують відразу два види роботів для розмінування акваторій.

• Битва за Київ. Оборона Гостомельського та Васильківського аеродромів: спроба реконструкції подій

Спочатку запускається апарат, схожий на мінікатамаран. Це безпілотний надводний комплекс Sonobot, що проводить гідрографічну зйомку. Ним дистанційно керує оператор, а за допомогою свого гідролокатора він сканує дно. Більш того, програма комплексу аналізує за формою знайдені об’єкти, передає інформацію на планшет оператору і сигналізує про потенційно небезпечні.

Саме такий сигнал подав українським рятувальникам на Ірпені безпілотник Sonobot. Тепер завершити небезпечну роботу має водолаз, опустившись на дно і піднявши об’єкт на поверхню.

У цьому йому допомагає ще один безпілотник. Це підводний дрон FIFISH, який може зануритися на глибину до 100 метрів і вести відеозапис під водою.

Група водолазів відпливає на човні від берега до місця, де виявили небезпечний предмет. Саморобний якір човна зроблений з низки мінометних мін, раніше знайдених у цих водах.

• Учасник оборони гостомельського аеропорту: “Мотивація в бою – набити побільше русні”

Рятувальник Вадим Власов спочатку запускає маленький підводний дрон, щоб подивитися, що відбувається під водою. Але Ірпінь в цей день замулений і каламутний, розгледіти, що саме на дні, майже неможливо.

Водолази вирішують пірнати з ручним металодетектором і знайти небезпечний об’єкт навпомацки. “Робота підводного розмінування набагато небезпечніша, ніж на суші, – пояснює Вадим, сидячі на човні. – Тому що під водою дуже погана видимість і є особливості ґрунту на дні”.

Однак іншого виходу немає. Тільки людина може знайти засипаний мулом предмет на дні річки. Молодий водолаз Дмитро стрибає з човна. Декілька хвилин напруженого очікування і – він виринає на поверхню.

Бомби або іншого вибухонебезпечного предмета на дні він не знайшов, цілком вірогідно безпілотник помилково позначив як підозрілий предмет скляну пляшку чи шматок дерева.

• Экс-командующий Сил спецопераций ВСУ про первый день войны, партизан и российские трофеи

Але робота продовжується. Українським водолазам ще залишається так само ретельно оглянути десятки тисяч квадратних кілометрів водойм на території “найбільш замінованої країни у світі”.

Коли ця робота завершиться, сказати не може ніхто.