Платформа «Телеграм» 28–29 квітня заблокувала кілька важливих для України чатботів, які використовували для сповіщення про російські військові об’єкти. Навіть попри те, що саме по собі блокування тривало недовго — деякі канали були недоступні кілька годин, — цей крок можна розцінювати якщо не як прямий доказ зв’язку керівництва телеграму з російськими спецслужбами, про який давно попереджали українські активісти, то принаймні як свідчення ненадійності цієї платформи, зазначає видання ТИЖДЕНЬ.
Увечері 28 квітня в українському медіапросторі стали з’являтися повідомлення про блокування окремих телеграм-ботів українських спецслужб. А вже після півночі, 29 квітня, у каналі Головного управління розвідки Міністерства оборони України було оприлюднено допис про блокування низки ботів, які протидіяли військовій агресії росії проти України.
На ранок стало відомо, що мова йде про офіційні чатботи ГУР та СБУ, бот «ЄВорог», кілька ботів-координаторів з півдня й боти, призначені для відстеження шахедів. Окрім того, під блокування потрапив бот легіону «Свобода Росії».
Під час спроби відкрити ці боти в телеграмі на мобільному чи на комп’ютері через застосунок чи вебінтерфейс повідомлялося, що цей бот не знайдено. Натомість одночасно експерти ГУР повідомили про появу ботів зі схожими назвами, імовірно, створеними російськими спецслужбами та спрямованими на те, щоб перехоплювати дані українців, які ті передавали через видалені офіційні канали. Саме тому в ГУР та СБУ наголосили наразі не використовувати телеграм для передавання важливих воєнних відомостей та опублікували допис з альтернативними каналами зв’язку.
За кілька годин після перших новин стало відомо, що канали відновили роботу. Проте ця короткострокова історія блокування є добрим приводом замислитися вкотре над залежністю українського медіапростору та воєнної комунікації від ненадійного сервісу, як-от телеграм.
Телеграм проти українських активістів: довга історія протистояння
Застосунок «Телеграм» ще в перші місяці став одним з основних комунікаційних інструментів російсько-української війни. Його використовували не лише для поширення новин, альтернативних переможним наративам Єдиного телемарафону, а й для сповіщень про повітряні тривоги, комунікації офіційних структур з українцями.
На платформі «Телеграм» було створено багато чатботів, через які пропонувалось передавати інформацію про ворога, його пересування, техніку та інші важливі для Сил оборони відомості. До прикладу, у перші тижні було створено чатбот «ЄВорог». Попри скептичне ставлення до його ефективності окремих експертів, він успішно працював понад два роки, а фахівці Мінцифри підкреслювали його корисність у протидії російській агресії.
Проте багато непублічної інформації, яка оточувала телеграм, та опосередковані докази зв’язку цього сервісу з російськими спецслужбами стали причиною активних розмов активістів про небезпеку такої залежності України від продукту, афілійованого з державою-агресором. Окремі розмови вилились у створення проєкту Кремлєграм, мета якого — просвітництво та збирання доказів про ненадійність телеграму. Але найбільш помітним результатом цих дискусій стало те, що про телеграм заговорили представники спецслужб, які так само змінили риторику від однозначного захвату до обережних заяв про небезпеку цього сервісу, які стали звучати все активніше.
Законопроєкт про телеграм
Активні обговорення небезпеки телеграму та залежності від цього інструменту українського медіапростору набули вельми конкретного втілення. Наприкінці березня до Верховної ради було подано законопроєкт, який стосувався «діяльності платформ спільного доступу до інформації», який було названо «законопроєктом про телеграм». Його автори пропонували встановити вимоги до платформ поширення інформації і, якщо платформи не відповідають цим вимогам, обмежити використання їх принаймні державними структурами й військовослужбовцями.
Ці вимоги стосуються структури власності, наявності в Україні представника компанії, що володіє сервісом, і низки інших. Вимоги прописані так, щоб змусити телеграм розповісти про своїх акціонерів — адже непублічність цієї інформації є однією з головних претензій до телеграму. Дуров за кілька тижнів після цього законопроєкту обмовився про те, що компанія Telegram розглядає вихід на біржу, тобто хоче стати публічною. Якщо це відбудеться, компанія буде змушена оприлюднити своїх інвесторів. Інша вимога — відкриття представництва або наявність представника — проблема, що стосується інших великих соціальних платформ, які працюють в Україні. Але принаймні з ними можна взаємодіяти через східноєвропейські офіси.
Підготовка до операції блокування: від Такера Карлсона до відсилок Apple
Якщо проаналізувати публічну активність телеграму та його очільника Павла Дурова, то стає зрозуміло, що операцію блокування, тобто кроки, вчинені 28–29 квітня проти українських чатботів, насправді готували щонайменше декілька тижнів.
17 квітня Павло Дуров дав годинне інтерв’ю Такеру Карлсону — наразі воно отримало майже 3 мільйони переглядів. Враховуючи те, що Павло Дуров не є публічним керівником компанії і нечасто спілкується з журналістами, ця бесіда викликала значний резонанс. У ній Дуров запевняв журналіста, що його проєкт не має стосунку до російської влади та російських спецслужб, і взагалі проєкт було створено через претензії російської влади й неможливість Павла в складній ситуації зв’язатися за допомогою надійного каналу зі своїм братом.
Дуров розповів ще багато іншого в цьому інтерв’ю, проте варто наголосити, що він підкреслював, що основним справжнім цензором телеграму є компанії Apple та Google, які володіють магазинами мобільних додатків. За його словами, саме вони насправді диктують телеграму, що саме він повинен робити — що блокувати чи обмежувати.
Уже минулого тижня Дуров ще раз згадав про компанію Apple. На цей раз — у своєму телеграм-каналі, коли розповідав, що саме виробник iPhone вимагає від Дурова заблокувати окремі канали для українців. У цьому дописі Павло Дуров пригадав, що планував обмежити використання телеграму для українців ще в лютому 2022 року через те, що його платформу використовували для поширення російської пропаганди. Окрім того, він додав: «Ми все ще забороняємо облікові записи й ботів, які збирають координати для цільових ударів чи публікують особисту інформацію із закликами до насильства».
Він пояснив, що його компанія отримує офіційні листи, зокрема від Apple, з вимогою заблокувати окремі канали для українців. Його формулювання вельми неконкретне: «Що стосується загальних каналів новин / пропаганди, то ми отримуємо офіційні листи від Apple, які вказують на те, що певних змін тут не уникнути, принаймні для користувачів, які входять до телеграму на айфоні з українських сімкарт».
Українці логічно припустили, що Дуров буде готовий заблокувати канали, які поширюють українську пропаганду. Тим більше що саме це відбулося минулого тижня на іншій платформі — у тіктоку. Китайський відеосервіс заблокував перші 24 пропагандистські канали.
Та й саме по собі блокування пропагандистів в Україні не є чимось неймовірним — для українських юзерів уже кілька років блокують один з найбільших Z-каналів «Рибарь». Тож блокування інших пропагандистів у телеграмі було б логічним, більше того, очікуваним. Особливо якщо подивитись на список найпопулярніших серед українців каналів, у якому переважають очевидно проросійські майданчики.
Налякані блокуванням: які уроки має винести українська влада після блокувань 28–29 квітня
Сьогодні, мабуть, як ніколи раніше українська влада й суспільство хоче розуміти, що ж відбулося із заблокованими на короткий час каналами. Чому вони не працювали, чому відновили свою роботу й що саме вимагала від телеграму компанія Apple. Чи отримаємо ми відповіді на ці запитання, наразі невідомо, проте, найімовірніше, ні. Хоча суспільний резонанс, який викликала ця історія, може змусити Дурова надати хоч якісь пояснення.
Водночас історія з блокуванням каналів вкотре продемонструвала відразу дві речі. По-перше, це залежність України від телеграму, а по-друге, ненадійність цього інструменту. Якщо Дуров не надасть притомних пояснень, що саме відбувалося з чатботами ГУР, «ЄВорог» та іншими, то це буде додатковим доказом того, що від телеграму треба поступово відмовлятися. Принаймні саме зараз настав час розвивати альтернативні канали комунікації і зменшувати залежність від такого ненадійного партнера.
Адже блокування окремих каналів є доказом ручного управління телеграмом і не виключає повторення ситуації в майбутньому. Тільки де гарантія, що тоді жертвами такого вибіркового блокування не стануть канали з інформацією про повітряні тривоги чи офіційні канали органів державного управління чи інших важливих майданчиків? Тестдрайв такого блокування, проведений 28–29 квітня, показав, що такий сценарій розвитку подій не зовсім неймовірний.
