Эвакуаторы столицы суд ставит вне закона

Читатели «УК» объявили войну эвакуаторам в столице. Для защиты своих гражданских и имущественных прав они обращаются за помощью к адвокатам. Выигрывая судебные тяжбы у Киевской городской государственной администрации и коммунального предприятия «Киевдорсервис». О том, как защититься от произвола «похитителей машин» – в истории адвоката Юрия Зленко и его клиента. «22 августа нынешнего года на вашем сайте я прочитал статью «Эвакуаторы в столице: мэрия на большой дороге», написанную адвокатом Святогор Алексеем. Ранее мною был подан административный иск о признании решения КГГА незаконным, а также приказа КП «Киевдорсервис». По моему мнению, распоряжение КГГА, подписанное А.Омельченко, противоречило Конституции Украины, Кодексу Украины «Про административные правонарушения», а так же Гражданскому кодексу Украины.

Киевская городская государственная администрация своим распоряжением №1996 от 28.10.2005 года превысила свои полномочия, предусмотренные ст. 140-146 Конституции Украины, а так же ст. 30 Закона Украины «Про органы местного самоуправления» с полномочиями, которые предоставлены Конституцией Украины Верховной Раде Украины, предусмотренными ст. 75-101 Конституции Украины, а именно – «законодательная деятельность».

Кроме того, в соответствии со ст. 6, ст. 124, 140-146 Конституции Украины, Киевская городская государственная администрация отнесла себя не к исполнительной власти, а к законодательной и судебной – в одной ветви. Так же сотрудники КП «Киевдорсервис», которыми осуществлялась блокировка колес автомобилей, вообще не проходили никакой стажировки касательно изучения правил дорожного движения, и не имели никаких законных полномочий ограничивать граждан в праве собственности, а именно в праве пользования, владения и распоряжения автомобилем.

Данные обстоятельства подробно изложены в административном иске, который я передаю в распоряжение «УК»:

До Дарницького районного суду м. Києва

Позивача: Кримця Андрія Григоровича

який мешкає: м. Київ, вул. Ілліча, буд. 16/9 кв. 37 (тел. 8(067) 441-17-76)

Представника позивача: Зленка Юрія Вікторовича

який мешкає: 02147 м. Київ, вул. Русанівська набережна,

буд. 18 кв. 77 (тел. 8(044) 201-74-03)

Відповідачі:

1. Київська Міська Державна Адміністрація

місце знаходження: 01044 м. Київ, вул. Хрещатик, 36.

2. Комунальне підприємство „Київдорсервіс”

місце знаходження: 03151 м. Київ,

вул. Молодогвардійська, 9.

П О З О В Н А З А Я В А (Адміністративний позов)

Про скасування рішення, скасування наказу, повернення грошей

та відшкодування моральної шкоди

29 листопада 2005 року, я, Кримець А.Г. рухався на власному автомобілі марки Деу Ланос, державний номер АА0937 АР по вул. Б. Хмельницького. У зв’язку з тим, що в мене раптово закінчилася омиваюча рідина в моєму автомобілі та вітрове скло було повністю забруднено, я не мав можливості продовжувати рух свого автомобіля, оскільки це було небезпечно для мене та інших учасників дорожнього руху, та я був вимушений негайно зупинити автомобіль. Крім того, ст. 128-1 КпАП встановлює відповідальність за порушення або невиконання правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а п. 1.5 Правил дорожнього руху (далі ПДР) встановлено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Також вважаю за необхідне підкреслити, що згідно п.31.4 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:

п. 31.4.4. ПДР Склоочисники і склообмивачі вітрового скла:

а) не працюють склоочисники;

б) не працюють передбачені конструкцією транспортного засобу склообмивачі:

Після того, як я зупинив автомобіль, я пішов придбати омиваючу рідину для того, щоб прочистити вітрове скло мого автомобіля. Повернувшись до свого автомобіля я побачив, що переднє ліве колесо мого автомобіля заблоковано. Приблизно через п’ять хвилин до мене підійшов працівник КП „Київдорсервіс” Хоменко М.М. та запропонував мені розблокувати колесо мого автомобіля за 125 гривень. На яких підставах працівник КП „Київдорсервіс” Хоменко М.М. заблокував колесо мого автомобіля він пояснив тим, що виконує вказівки начальства, а також діє на підставі наказу КП „Київдорсервіс” від 24.11.2005 року та розпорядженню Київської Міської Державної Адміністрації №1996 від 28.10.2005 року. На мої пояснення про те, що працівник КП „Київдорсервіс” Хоменко М.М. діє не на підставі законів України, що він не має права та повноважень встановлювати мою винність у адміністративному правопорушенні, що тільки склавши протокол про адміністративне правопорушення працівниками ДАІ та остаточним рішенням суду можливо визнавати, що я порушив ПДР та застосовувати до мене адміністративне стягнення, останній нічого не пояснив та просто промовчав.

Київська Міська Державна Адміністрація та КП „Київдорсервіс” на мій погляд, грубо порушили вимоги ст. 4 Закону України про „Власність”. Також ст. 57 Закону України „Про Власність” встановлено відповідальність державних органів за видання актів, які порушують права власників, якщо в результаті видання акта органом державного управління або місцевим органом державної влади, що не відповідає законові, порушуються права власника та ін. осіб, щодо володіння, користування та розпорядження належним їм майном, такий акт визнається недійсним за позовом власника або особи права якої порушено. Ст. 56 Закону України „Про Власність” встановлює, що жодний державний орган не має право втручатись у здійснення власником їх правомочностей, щодо володіння, користування й розпорядження своїм майном або встановлювати не передбачені законодавчими актами України додаткові обов’язки чи обмеження.

Також, як я розумію, відповідачами було повністю проігноровано ст. 221 КпАП України, яка встановлює, що справа про адміністративне правопорушення передбачена ст. 122 ч. 2 КпАП (порушення правил зупинки і стоянки) розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, а не працівники Комунального Підприємства „Київдорсервіс”. Також при накладенні стягнення судом враховується, відповідно до ст. 33 КпАП України, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Крім того, ст. 6 абз. 16 ЗУ „Про дорожній рух” встановлює вимоги до міської та районної ради народних депутатів і міської та районної виконавчої влади накладення тільки у межах своєї компетенції адміністративних стягнень за порушення законодавства у сфері дорожнього руху та його безпеки. Відповідно до ст. 214, ст. 221 КпАП України компетенція розглядати справи про порушення правил зупинки і стоянки покладено виключно на судові органи.

Київська Міська Державна Адміністрація своїм розпорядженням № 1996 від 28.10.2005 року, на мою думку, перевищила свої повноваження, передбачені ст..140-146 Конституції України, ст. 30 закону України „Про органи місцевого самоврядування” із повноваженнями, яки надані Верховній раді України передбачені ст.75-101 Конституції України, а саме:

• Законотворча діяльність:

А також, відповідно до ст.6, 124, 140-146 Конституції України, віднесла себе не до виконавчої влади, а до законодавчої та судової влади в одній гілці.

Ст. 144 Конституцією України встановлено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняється у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Також, вважаю за необхідне зазначити те, що КП „Київдорсервіс” нав’язало мені правочин, який я не бажав укладати, та не мав ніякого бажання сплачувати за послуги, яки я не замовляв. Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності право чину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5-6 ст. 203 ЦК України.

Неправомірні дії відповідачів, спричинили мені моральну шкоду. Після того, як мене фактично примусили заплатити останні гроші, які були у мене в той час, за розблокування коліс мого транспортного засобу, я почував себе дуже принизливо. Цілий день був знервований та не міг зібратися, оскільки постійно думав про цей випадок.

Неправомірні дії відповідачів, також негативно позначилися й на ефективності моєї роботи в AVentures group ‘CITY COM’. В першу чергу це відбилося на ступені плідності співпраці з окремими працівниками, внаслідок чого я не мав змоги повністю реалізувати себе на такій відповідальній роботі, оскільки я займаю таку відповідальну посаду, як директор департаменту інформаційних технологій.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Також, вважаю за необхідне зазначити, що відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року, (далі – постанова) встановлено, що відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у порушенні права власності. А також, п. 10-1 Постанови, встановлено, що при розгляді справ за позовами про відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 56 Конституції України, судам слід мати на увазі, що при встановленні факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державною влади, місцевого самоврядування або їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, вона підлягає відшкодуванню за рахунок держави чи за рахунок органів місцевого самоврядування.

Крім того, 29 грудня 2005 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Остапенко О.М., розглянувши адміністративний позов Кримця А.Г. до КМДА, КП „Київдорсервіс” про скасування рішення, наказу, повернення грошей та відшкодування моральної шкоди, ухвалив адміністративний позов повернути позивачеві. Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача. „07” січня 2006 року позивач Кримець А.Г., відповідно до договору оренди квартири № 0601-06 від „07” січня 2006 року, проживає в Дарницькому районі м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Ілліча буд. 16, кв. 37. За таких обставин, дана справа підсудна Дарницькому районному суду м. Києва.

На підставі викладеного та керуючись ст. 56, ст. 144 Конституції України, ст. 6, 8-9, 17-19, 90 КАС України, ст. 1167, ст. 1173 ЦК України –

П Р О Ш У:

1. Скасувати розпорядження голови Київської Міської Державної Адміністрації О. Омельченко №1996 від 28.10.2005 року, як таке, що не відповідає Конституції України та законам України.

2. Скасувати наказ КП „Київдорсервіс” №172 від 24.11.2005 року „Про виконання робіт з блокування (розблокування) коліс автомобілів за порушення правил зупинки і стоянки як таке, що не відповідає Конституції України та законам України.

3. Зобов’язати КП „Київдорсервіс” повернути мені гроші у розмірі 125 грн. 00 коп., які я сплатив, за примусове блокування (розблокування) коліс мого транспортного засобу.

4. Відшкодувати моральну (немайнову) шкоду в сумі у розмірі 1500 грн. 00 коп. з відповідачів солідарно, а саме 750 грн. 00 коп. з Київської Міської Державної Адміністрації та 750 грн. 00 коп. з Комунального підприємства „Київдорсервіс”.

5. Стягнути з відповідачів солідарно суму у розмірі 450 грн. 00 коп. за надання правової допомоги, складання адміністративного позову, а саме 225 грн. 00 коп. з Київської Міської Державної Адміністрації та 225 грн. 00 коп. з Комунального підприємства „Київдорсервіс”.

6. Витребувати від відповідача КП „Київдорсервіс” оригінал або належним чином, відповідно до законів України, завірену копію наказу КП „Київдорсервіс” № 172 від 24.11.2005 року „Про виконання робіт з блокування (розблокування) коліс автомобілів за порушення правил зупинки і стоянки.

7. Витребувати від відповідача Київської Міської Державної Адміністрації оригінал або належним чином, відповідно до законів України, завірену копію розпорядження голови Київської Міської Державної Адміністрації О. Омельченка № 1996 від 28.10.2005 року.

8. Судові витрати пов’язані з розглядом справи в суді та сплатою державного мита покласти на відповідачів солідарно.

Д О Д А Т О К:

1. Акт № 000255 виконання робіт з блокування та розблокування коліс транспортного засобу від 29.11.2005 року, на одному аркуші (ксерокопія).

2. Фіскальний чек за виконання робіт з блокування та розблокування коліс транспортного засобу від 29.11.2005 року № 32 9555126582 на одному аркуші (ксерокопія).

3. Копії позовної заяви (адміністративний позов) у двох примірниках.

4. Технічний паспорт на автомобіль марки Деу Ланос, державний номер АА0937 АР на одному аркуші (ксерокопія).

5. Посвідчення водія № 505348 від 00.00.2005 року на одному аркуші (ксерокопія).

6. Довіреність на представництво інтересів в суді від 12.12.2005 року на одному аркуші (ксерокопія).

7. Квитанція № 05-012 від 05 грудня 2005 року за надання правової допомоги, складання адміністративного позову на суму 450 грн. 00 коп..

8. Квитанція про сплату державного мита за подання адміністративного позову (оригінал).

9. Квитанція про сплату державного мита за відшкодування моральної шкоди (оригінал).

10. Ухвала судді Шевченківського районного суду м. Києва Остапенко О.М. від 29.12.2005 року (Справа № 2-14398/05) (ксерокопія на одному аркуші).

„____” лютого 2006 року

Позивач Андрій Кримець

Представник позивача

Адвокат Юрій Зленко

Решение по данному делу было вынесено в нашу пользу (это было первое подобное решение в Киеве). Так же, через несколько дней, аналогичное дело выиграл действующий мер г. Киева Л.Черновецкий (как мне стало известно, на апелляции решение Шевченковского суда было отменено, когда Черновецкий возглавил мэрию). Мое же решение осталось в силе, однако на него была подана апелляция со стороны КП «Киевдорсервис». В апелляционной жалобе не оспаривается законность распоряжения №1996 от 28.10.2005 года; лишь возмещение материального и морального ущерба моему клиенту.

Юрий Зленко, адвокат, специально для “УК”